Чи варто створювати сім’ю в час війни?

28.03.2023. Без применшення, війна впливає на все. І те, що колись здавалося нескладним, сьогодні таким не видається. Ми не знаємо чого чекати від завтра, від себе, від людей, які нас оточують, тому що казати про питання небуденні, — здається, їх зовсім не вирішити зважнілим розумом.

Однак статистика каже, що дещо українці почали вирішувати активніше — після 24 лютого кількість сімей, що створюються, зростає. Про те, чи варто будувати сім’ю у такий складний час, ми поговорили з єпископом Миколою Петровичем Синюком.

1. Миколо Петровичу, як Ви зберігаєте емоційну рівновагу під час війни?
— Не буду лицемірити й показувати, що війна не зачепила моїх емоцій, мого внутрішнього світу. Звичайно, переживаю, проте ця ситуація не повинна формувати мій емоційний світ. Як християнин, маю тверде переконання, що Господь усе тримає під контролем. Це дає впевненість та силу не розкисати, рухатися вперед, таким чином підтримуючи себе та свій внутрішній духовний стан на належному рівні.
Риси української ментальності такі, як добросусідство, співчуття до постраждалого, готовність об’єднатися й пожертвувати власним задля блага громади особливо яскраво проявилися у цій жахливій війні. Один із найдієвіших способів не втратити ці якості — дія. Вже зараз, тепер і тут почни щось робити для того, хто потребує. Результатом буде глибоке усвідомлення — я щось роблю, я потрібний людям, а, значить, і Богу!

2. Чи допомагає вам сім'я переживати ці непрості моменти?
— Особисто для мене сім’я завжди була і є острівцем безпеки й затишку, місцем, де можна знайти розуміння й підтримку. З іншого боку родина — це завжди відповідальність і переживання. Пам’ятаю, як у 2014, коли був захоплений Крим, я благав дітей подбати про безпеку свою та внуків. Відповідь була твердою — ми потрібні тут, ми тут залишаємося!

Це, зрештою, стало й для мене міцною опорою у час неспокою й війни. Навіть сьогодні, коли родина розкидана по різних регіонах й країнах, немає такого дня, щоб не було дзвінків, смс-повідомлень, просто смайликів-усмішок. Це завжди надихає, підбадьорює, додає позитиву й оптимізму.

Ще одна надзвичайно важлива складова підтримки — це розуміння дружиною та дітьми твоєї праці, всього, що ти робиш у цей час. Вони моляться й благословляють на подорожі, це, безперечно, підтримує та надихає…

3. Статистика показує, що з початку повномасштабної війни кількість укладених шлюбів зросла, а не зменшилась. Чим, на вашу думку, це зумовлено?
— Факти — уперта річ. Війна, яка принесла стільки безповоротних розлук, сприяла (якщо доречно вжити це слово) й утворенню нових сімей. Пригадую історію: прикордонник та дівчина з Азову одружилися на «Азовсталі» 5 травня. Він зробив прекрасні обручки з фольги… А вже через 3 дні його не стало. «…За три дні я стала нареченою, дружиною і вдовою…», — говорить жінка.

4. Які чинники підштовхують людей до такого кроку?
— Я не маю детальної аналітики з цього питання, але можу стверджувати те, що шлюбів справді стало більше. Фраза «небезпека єднає» може бути однією з відповідей. Люди поспішають жити, створюють сім’ї. Закони України, з огляду на війну, спрощують до мінімуму реєстрацію шлюбів, що теж є додатковим чинником динамічності процесу.

Можливо, саме почуття родини, сімейної спільності, відповідальності один за одного — «ми сім’я» — спричинило бурхливий сплеск створення нових сімей. Хоча створення сім’ї, згідно з біблійними настановами, є надзвичайно серйозним рішенням, а тому не варто робити поспішних кроків…

5. Чим ризикують люди, укладаючи шлюб в умовах війни?
— Війна це завжди несподівані, інколи різкі й непередбачувані повороти у всіх сферах життя. Ризик справді є, адже як для військових, так і для цивільних у час воєнних дій завжди існує небезпека розлуки.

Він на передовій, вона — у тилу, він в Україні, вона, з міркувань безпеки, — за кордоном. Справжнє кохання розлуки тільки зміцнюють. Проте непоодинокими є випадки, коли подібні навантаження руйнують ще не зміцнілу будову родини. Це болючі втрати, які не виміряти статистичними даними…

6. Тема дітей — одна з найважливіших у стосунках. Чи варто народжувати в такий час, чи варто зачекати?
— У сім’ях завжди, за різних соціальних процесів, народжувалися діти. Я не один раз чув фразу «діти війни». Це стосується Першої, Другої світових воєн. Можливо, у майбутньому актуальною буде фраза «я дитина російсько-української війни» з відповідними соціальними преференціями, хто знає…

Усе ж якщо під грудьми в матері затремтіло нове життя, воно має прийти у світ.

7. Про що потрібно пам’ятати батькам, якщо вони все ж таки вирішили народжувати?
— Біблійний персонаж на ім’я Маноах (звичне Маной з Книги Суддів) також ставив подібне запитання: «…Який має бути спосіб життя того хлопчика, що маємо робити ми?» (Суд.13:12)

Народити простіше, аніж стати батьками. Почув фразу: «У нього двоє дітей, а він батьком так і не став…».

Нове життя, новий член у сім’ї — це не зайва ложка до столу, як може вважати дехто. Нове життя — це нова відповідальність, нові турботи й усвідомлення — ким виросте це маля і що для цього я маю зробити. Про це ніколи не варто забувати…

8. Як захистити дітей від стресу?
— Мені до цих пір щемить від згадки про фото з перших днів війни: малюк, з великим пакетом, плачучи, йде за натовпом у бік кордону… Він загубився, він незахищений.

Тому, як на мене, найперший захист — любити свою дитину, максимально бути поруч із нею, дбати про її безпеку — душевну й фізичну. Про душу дитини може потурбуватися Бог, якщо щиро звернутися до Нього в молитві. Для фізичної безпеки (якщо є така можливість) — постаратись знайти або створити умови, аби дитині буде затишно й комфортно.

Ще один важливий момент — говорити дитині правду в тих пропорціях і межах, які їй доступні й зрозумілі, уникаючи деталізації, але даючи надію на мирне майбутнє.

9. У період Другої світової війни теж було зафіксовано різке зростання шлюбів, але через декілька років після закінчення величезна кількість сімей розлучилася. На вашу думку, чи є ризик, що ситуація повториться?
— Найперше, дочекаймося перемоги. Розлучень було багато і в мирний час. Як на мене, сім’ї, які разом пройшли війну, разом будуть і в час відбудови та миру.

Ризик розлучення завжди супроводжує сім’ї, у яких немає цементуючого складника — глибокої віри в Бога. Саме такі сім’ї не зможуть стояти твердо на принципах любові й взаємоповаги, незалежно від того, яка ситуація навколо — війна чи мир.

10. Як вберегти сім’ю від розпаду у мирний час?
— Берегти одне одного у час тривоги й лихоліття, берегти у час миру — це відповідальне завдання подружжя. Інколи випробування свободою, миром, благополуччям виявляється не кожній сім’ї під силу.

Для того, щоб справді сім’я була збережена, у ній повинен бути Третій. Не «третій зайвий», а Третій, Який Перший. А це — Господь Ісус Христос, Автор і Архітектор сімейного дому. З Ним сім’я пройде через усі шторми й штилі життєвого шляху.

Розмовляла Катерина Дацька