Здоровій Юлія: «Я хочу служити Богові!»

У моїй сім’ї першим увірував батько Василь Йосипович. У 1988 році він прийняв водне хрещення у віці 66 років. Мій тато ходив на молитви у дім Софонія Дяка. Часто туди приїжджали брати з різних місцевостей і проводили служіння із зачиненими вікнами, на які навішували покривала, адже боялися переслідувань зі сторони влади.
Я вперше взяла до рук Євангеліє, коли мені було 23 роки. Читаючи, багато не розуміла. З 1985 року почала ходити на молитовні зібрання в селі Котів. Старалась відвідувати богослужіння в Луцьку на Кічкарівці, хоча мій чоловік дуже не любив віруючих.
У листопаді 1992 року на початку одного зі служінь я відчула, що це те зібрання, на якому я покаюся. Як тільки встали на молитву, попросила, щоб за мене помолились, бо я хочу служити Богові. У 1993 році прийняла водне хрещення у своєму селі Котів. Через три роки була хрещена Духом Святим із ознакою інших мов.
З 1972 року я хворіла астмою. Дійшло до того, що мені вже не допомагали жодні препарати, вони лише трохи знімали симптоми. Як тільки застуджуся – відразу трапляється напад. Важко було перейти кімнату, навіть говорити. Віри на зцілення не мала, єдине, за що переживала, чи зможу співати на служіннях, адже так це люблю. Часто в Котів на зібрання приїжджав брат Штамбург із Лища. У нього особлива манера проповіді: під час промови його вустами починає говорити Дух Святий. Якось він проповідував, а потім простягнув до мене руку (я сиділа на першій лавці) і каже: «Ось зцілюється твоя хвороба». Після зібрання питаю сестер, які сиділи поряд: «Ви чули, що до мене було слово?» Проте ніхто нічого не чув, хоча він тихо не проповідував. Я повірила в це слово, але протягом тижня мала боротьбу. Було відчуття, ніби хтось зі сторони говорив: «У тебе хворі бронхи. Скоро буде напад». Звичайно, я цього дуже боялася, бо останнім часом жодні медикаменти не допомагали. Про цю подію розповіла своїй сім’ї, яка ще не служила Богу. Найменший син (1971 року народження) на це сказав, що буде віруючим, якщо це правда. Так і сталося, через рік у 1997 він прийняв Христа як особистого Спасителя. До цього дня, навіть при хворобі (чи то грип, чи застуда) я можу вільно дихати, без задишок, за що хвала Богу!
Читати книгу "Побудую Я Церкву Свою. 100-річчя євангельської вістки у селі Котів" (pdf)
Дивитися про церкву с. Котів |